Ярослав Мудрий: лібрето

Стислий зміст

ДІЯ ПЕРША

Картина перша

ХІ століття. Галерея у теремі великого князя Київського Ярослава Мудрого. За конторками сидять ченці-переписувачі, яких наставляє служитель високого сану при князі – Сильвестр. Серед ченців – Микита, син Новгородського посадника Коснятина. Він прийшов до палат Ярослава, щоб помститися за ув’язнення свого батька. Дочка Ярослава Єлизавета захоплено розглядає малюнки Микити. Чарівний образ князівни запаву серце юнака.

Вбігає сестра Єлизавети Анна. Вона схвильована зустріччю на полюванні зі сміливим лицарем. А ось і він з'являється на галереї і зупиняється, зачарований красою Єлизавети.

З церкви виходить дружина Ярослава Інгігерда. Вона здивована, побачивши свого земляка, сміливого варяга Гаральда. Інгігерда обіцяє вигнанцю притулок. Гаральд, вражений красою Єлизавети, висловлює дівчині своє захоплення.

Сурми сповіщають про повернення князя.

Микита готовий помститися Ярославу, але палке почуття до Єлизавети зупиняє юнака.

Картина друга

Ярослав у супроводі Сильвестра та Микити оглядає місто.

Князь цікавиться, як йде переписування книг. У відповідь на зухвалі слова Микити Ярослав роз'яснює важку і відповідальну місію князя, якому випало опікати народ і державу.

З Дніпра повертається Єлизавета. З'являється Гаральд та палко освічується Єлизаветі у своїх почуттях. Ярослав, який глибоко і ніжно любить свою доньку, зупиняє гарячі зізнання лицаря: не гоже руську княжну віддавати бездольному варягу. Він радить здобути корону, землю, славу, а тоді чекати згоди на одруження.

Гаральд та Єлизавета залишаються на самоті. Хоробрий лицар присягається зробити все, аби домогтися руки князівни.

Юрба розгніваних киян на чолі з каменщиком Журейком привела зв'язаного варяга Турвальда, який хотів збезчестити наречену Журейка Милушу, але її брат став на захист і був убитий Турвальдом. Ярослав наказує відрубати варягові голову, але на благання Єлизавети заміняє смертну кару грошовим викупом. Звільнений варяг вирішує, що за гроші він таки купив дівчину, але як тільки він наближається до Милуші Журейко вбиває його і тікає.

За порушення княжого наказу юнака чекає страта.

ДІЯ ДРУГА

Картина третя

Покої Ярослава. Князя гнітять тяжкі думи. Він згадує підступні напади брата Мстислава, бій на Альті з братом Святополком.

Входить Інгігерда – горда і властолюбна колишня скандинавська принцеса. Для неї Русь – це земля, на яку вона прийшла володарювати.

Княгиня прийшла просити за Ульфа, якого Ярослав збирається вигнати з міста за те, що він «правив зле і не приніс користі». Ярослав відхиляє прохання дружини. Обурена княгиня нагадує Ярославу про своє високе походження і докоряє йому тим, що в ньому тече «кров рабині». «З усіх небесних благ найвищим благом кров я цю вважаю», – відповідає Ярослав. Саме ця кров ріднить його з народом.

З'являється Мирослав. Він приніс звістку про те, що колишній новгородський посадник Коснятин готує змову. Обурений Ярослав наказує відтяти зраднику голову.

Картина четверта

Ярослав Мудрий, Інгігерда, Анна, Сильвестр, бояри та свита урочисто зустрічають Гаральда, який у боях і походах здобув норвезький трон. Тепер славний лицар приїхав до Києва, щоб поріднитись із київським князем.

Народ прославляє Гаральда та Єлизавету.

Картина п’ята

Микита лине думками до коханої Єлизавети, навіки прощаючись з нею.

До юнака підходять посланці з Новгорода, які таємно пробралися до терема Ярослава. Вони нагадують Микиті, що час помсти настав. Але він заперечує. Микита розуміє: Ярослав будує нову державу і під його мудрою рукою разом з Києвом міцніє і Новгород. Стемир сповіщав батька Микити, добринича Коснятина, вбито в Муромі за наказ Ярослава. Микита вражений цією звісткою. З'являється Джемма, дівчина з почту Гаральда, яка освічується йому в коханні. Вона здогадується, що він не чернець, а людина знатного походження.

Микита вирішує цієї ж ночі помститися Ярославу.   

Гультяй і п’яниця Свічкогас залицяється до дівчини. Журейко повернувся до Києва. Він просить Свічкогаса покликати Милушу. Той застерігає Журейка, адже князь наказав скарати каменщика.

Зявляються Інгігерда і Ульф. Сховавшись, Журейко дізнається про їхню підступну змову проти Ярослава. Інгігерда мріє про безмежну владу над Руссю.

Милуша поспішає на побачення до коханого. Журейко просить дівчину провести його до князя, щоб розповісти про підступну змову. Ульф, почувши про намір Журейка, разом зі своїми прибічниками хапає його. Милуша кличе на допомогу і Ульф убиває її.

Звідусіль збігаються люди. Журейко розповідає Ярославу про змову Ульфа та Інгігерди. Князь наказує схопити Ульфа та відправити Інгігерду в монастир, а Журейкові пропонує місце у своїй свиті.

Народ оплакує смерть нещасної Милуші.

ДІЯ ТРЕТЯ

Картина шоста

Пройшли роки. Ярослав Мудрий став повновладним господарем Київської Русі. Він приймає послів із сусідніх держав. Князь говорить про велич і могутність Русі.

Важке горе гнітить князя. Його улюблена дочка Єлизавета померла у Норвегії. Микита розповідає Ярославу про останні хвилини життя Єлизавети, про її сум за рідною землею, сонячним і світлим Києвом.

Вбігає Мирослав. Він сповіщає про напад печенігів на Київ. Ярослав віддає наказ готуватися до оборони.

З'являється Журейко, який, дізнавшись про печенізьку навалу, побував у Новгороді і привів підмогу. Микита, почувши це, дорікає Ярославу за вбивство батька. «Знов Новгород спасе тебе в біді, щоб потім ти за вірність, як за злочин, його людей найкращих засудив!»

Розгніваний Ярослав хоче вбити Микиту, але Джемма рішуче зупиняє князя, сповіщаючи про те, що Микита – син Коснятина. Вражений Ярослав відступає. Мирослав і Сильвестр підносять йому щит та меч – настав час боронити Русь.

Картина сьома

У важкому бою військо князя Ярослава здобуває вирішальну перемогу над печенігами.

Картина восьма

Народ радісно зустрічає Ярослава Мудрого.