alt

Один із найкращих куточків вул. Гагаріна – невелика площа на перетині з вулицею Кам’янецької, яку прикрашають пам’ятник Богдану Хмельницькому і велична споруда обласної філармонії. Трохи більше століття тому на цьому місці був величезний пустир, який носив цілком офіційну назву – Кінна площа. Тут у ярмаркові дні продавали коней, вози, брички, кінську упряж та інший відповідний інвентар. До початку XX століття, після перенесення торгівлі конями в район Фельштинського переїзду (нині місце переходу через залізничні колії по дорозі на речовий ринок), Кінна площа поступово забудовується переважно одноповерховими будинками. Нового вигляду вона набула у 1960 році: на перехресті вулиць Фрунзе (нині і раніше Кам’янецької) та Гагаріна завершилося будівництво величної споруди із залом на 750 місць для потреб музично-драматичного театру ім. Петровського. Театр перебував тут понад 20 років, та у 1982 році переїхав у нове приміщення, а будівля по Гагаріна, 7 перейшла у розпорядження обласної філармонії.

altВідлік своєї історії філармонія веде з далекого 1938 року, коли одразу після утворення нашої області (22 вересня 1937 р.) у Кам’янці-Подільському (тоді обласний центр) створюється цілий ряд обласних установ. Серед них і обласна філармонія – концертна організація, завданням якої була пропаганда досягнень музичного та інших видів мистецтва (танець, художнє читання, виконавська майстерність). Перервана війною діяльність філармонії була відновлена у 1945 році, але вже в новому обласному центрі – Проскурові. Установа розмістилася в приміщенні колишнього кінотеатру “Оаза” по вул. Котовського (нині в цьому будинку моно-театр “Кут”). До складу обласної філармонії у ті роки входили естрадно-концертна бригада, капела бандуристів, музичний лекторій, ансамбль музичної комедії, гастрольно-концертний сектор, ансамбль пісні і танцю, ляльковий театр (відокремився як самостійний 1970 р.), духовий оркестр, народний театр. Як вже згадувалося вище, в 1982 році філармонія переїхала у просторе приміщення на розі Кам’янецької і Гагаріна. Хмельницькій філармонії є чим пишатися. По-перше, це український Державний ансамбль пісні і танцю “Козаки Поділля” – дипломант XII Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України, лауреат численних міжнародних і Всеукраїнських фестивалів і конкурсів. Ансамбль – ровесник філармонії. Заснований колектив у 1938 році як хорова капела, а у післявоєнні роки під ім’ям “Подолянка” почав завойовувати популярність не лише в Україні та Радянському Союзі, а й у багатьох країнах світу. З 1989 року ансамбль називається “Козаки Поділля” і є одним із найкращих танцювальних колективів України. По-друге, з 1991 року гордістю філармонії став концертний зал органної і камерної музики. Тоді на другому поверсі був обладнаний зал на 200 місць та встановлений орган чехословацької фірми “Ригер-Клос”, що стало знаменною подією в культурному житті Хмельниччини. Тепер Хмельницька філармонія – постійне місце проведення Міжнародних фестивалів і конкурсів органної і камерної музики. По-третє, головна гордість філармонії — її артисти. У нашому короткому нарисі  просто неможливо згадати усіх відомих і талановитих, заслужених і народних. Назвемо лише деяких популярних естрадних виконавців, що у різний час працювали у філармонії: Лідія Ротару, Валерій і Антоніна Мареничі (із відомого “Тріо Мареничів”), народні артисти України Микола Мозговий, Василь Зінкевич, Микола Гнатюк... І, приміром, нинішня “мега-зірка” російської естради Валерій Леонтьєв теж був артистом Хмельницької філармонії. Більше 20 років тому, коли тільки почав проявлятися його талант, Валерій працював у своїй рідній Луганській філармонії. У Хмельницькому ж на той час був створений гарний ритм-балет сучасних танців, а ось підходящого соліста для нього ніяк не могли підібрати. Тоді-то і була підписана угода на рік із Валерієм Леонтьєвим. Так що в популяризації співака наша філармонія відіграла не останню роль.

Так само, важко перелічити усіх відомих артистів, що приїжджали на гастролі до Хмельницького. Безліч популярних співаків, артистів, танцювальних і музичних колективів виступало перед хмельничанами на сцені обласної філармонії. Для багатьох хмельницька сцена стала серйозним іспитом у подальшому шляху до популярності.

____________________________________________

One of the best parts of Gagarina street is a small area at the intersection of the Kamyanetska street with the monument to Bogdan Khmelnitsky and majestic building of the Philharmonic. Just over a century ago this place was a huge wasteland that wore quite formal name - the equestrian area. Here in fair days they were selling horses, carts, chaise, horse harnesses and other relevant equipment. By the beginning of the XX century, after the trade horses transfer, they moved to the area Felshtynskogo (now the place of crossing the railroad tracks on the way to the clothing market). Equestrian area gradually was builted up with mainly one-story houses. In 1960 it got a new look. The construction of majestic building with the room for 750 seats for the needs of the Music and Drama Theatre named after Petrovsky at the intersection of Frunze street (now Kamenetska) and Gagarina street was completely finished. The theatre was working here more than 20 years and in 1982 it moved to the new premises and the building at Gagarina street 7 passed in order to become Philharmonic.

 The Philharmonic counts its history far from 1938, when just after the formation of the region in Kamyanets-Podilsky (the 22nd of September 1937, at that moment the regional center) a number of regional institutions were created.  Among all of them the Philharmonic was a concert organization, which had a task to propagate music and other arts (dance, art reading, mastery) achievements. The activity of the Philharmonic was interrupted by the Second World War and was restored in 1945, but already in the new regional center - Proskuriv. The institution was housed in a former cinema theater "Oaza" on Kotovskogo street (now the building of the mono-theater "The Corner").

In those years the pop-concert team, bandura musicians, soloists, ensemble of musical comedy, touring and concert sector, ensemble of song and dance, puppet theater (in 1970 was separated as an independent institution), brass band, folk theater were included into the structure of the regional Philharmonic. As mentioned above in 1982 the Philharmonic moved into a spacious room on the corner of Kamyanetska street and Gagarina street. Khmelnytsky Philharmonic has a lot to be proud of.

First is the Ukrainian State Song and Dance Ensemble "Cossacks of Podillya" – winner of XII World Festival of Youth and Students, awarded by the Presidium of the Supreme Rada of Ukraine, winner of numerous international and national festivals and competitions. Ensemble is a coeval with Philharmonic. In 1938 the team was founded as a choir, and at the postwar years with the name "Podolyanka" began to gain popularity not only in Ukraine and the Soviet Union, but also in many other countries. In 1989 the ensemble got the name "Cossacks of Podillya" and became one of the best dance groups of Ukraine.

In 1991 the second pride of Philharmonic was a Concert Hall of organ and chamber music. At that time they equipped the room with 200 seats on the second floor of Philharmonic. The significant event in the cultural life of the region became placing the organ by authoritative Czechoslovak firm "Ryger-Clos".

Now Khmelnytsky Philharmonic is the permanent venue of international festivals and competitions of organ and chamber music. The third and the main pride of Philharmonic is its performers. In this brief essay it is simply impossible to mention all known and talented, distinguished and popular ones. Let us name just a few popular singers, who had been working in the Philharmonic at different periods of time: Lidiya Rotaru, Valery and Antonina Marenychy (from the famous "Trio Marenychy"), people’s artists of Ukraine Mykola Mozgovyj, Vasyl Zinkevych, Mykola Gnatyuk... And, for example, the current "mega-star" of Russian pop music Valery Leontiev was also an artist of Khmelnytsky Philharmonic. More than 20 years ago, when his talent only began to manifest, Valery had been working in his native Philharmonic in Lugansk. At the same time in Khmelnitsky a good rhythm-ballet modern dance team was created, but they couldn’t pick up the suitable soloist for it. Then they signed an agreement with Valery Leontiev for one year. So our Philharmonic played a big role in promoting the singer.

It is difficult to name all the famous artists who came on tour to Khmelnitsky. Many popular singers, actors, dance and music groups acted on the stage of Khmelnytsky Regional Philharmonic  in front of public. For many of them the stage in  Khmelnytsky became a serious test on the way of popularity in future.